Лиш дощ шумить, і вітер колише гілля лози
Так плачуть Боги,проливаючи свої сльози.
Так плачуть Боги,тихо, без зайвих емоцій,
Так плачуть Боги,під звуки шалених овацій.
Так плачуть Боги, споглядаючи з небес,
Так плачуть Боги, попиваючи міцний херес.
Так плачуть Боги, які нікому не були відомі
Так плачуть Боги, у власному райському домі.
Так плачуть Боги, які вже не потрібні нікому
Так плачуть Боги, кряжляючи в танці німому.
Так плачуть Боги, жбурляючи блискавиці вниз,
Так плачуть Боги, такий їхній небесний каприз.
Так плачуть Боги, розмовляючи звуком грому,
Так плачуть Боги, розповідаючи про втому.
Ось небо заплакало тяжкими краплями дощу,
Беру парасолю, на вулицю швиденько спішу,
Виходжу, милуюся, цими небесними сльозами,
І кожна краплинка вмирає десь там, під ногами.
цікаво!
