Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: морський лев: ᶿᶿᶿТри зернятка кави і ковток Ͼамбуки⁞ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 13.10.2013 - 14:00
...якщо залищає порожнечу, то вже не виходить сказати "нічого" - порожнечу залишає...))) порожнеча - це тиша, спокій, емоційний ноль, відсутність - але це місце, яке заповниться чимось іншим - "природа не терпить порожніх місць"...і це правильно... і мудро - чіплятися за попіл і пил, за старий непотріб - це ознака не-росту і не-руху вперед... жадібності і користолюбства (стяжательства) - зависання в минулому, яке ніби то було чимось кращим, за теперішнє... таке означало б - відкидати пропоновані життям можливості зараз... та й саме життя відкидати... все правильно - чи шкодуватимемо ми прийдешної весни за цим осьо красивим листям, яке відмирає і осипається... яке мало для нас таку вагу протягом минулого літа... наступної весни зародиться, випросториться і розгорнеться нове - свіже і молоде, ЖИВЕ! і прекрасне листя... а тоді знов усе повториться... ми живемо у кінечному світі, тому маємо приймати кінечність усього природного, а любов земна наша - належить до природних явищ... скажу ще про одне - нічого не забувається і не зникає - "усі битви відбуваються одночасно" - і сотворення світу і армагеддон - все є і відбувається водночас - тому - Вічність... а вічність - це не поступальність подій, а душевно-сердечний стан... десь те минуле, яке тут вИхоло до "нічого" - живе і розгортається у подіях своїх... тому, не варто шкодувати за минулим, як за втраченим - це тільки ілюзорне наше сприйняття часу усе ускладнює... отже - забуття - його не існує... у кожному своєму "місці" "ніщо не забуто, ніхто не забутий"...))) якраз зараз чекаю на тему про Забуття... уже є перші два рядочки... якщо вірш висотається весь - поставлю, тоді продовжимо розмову нашу...))) а відсутність емоцій, а особливо пристрастей, а особливо негативних переживань - це незалежність... свобода... - красота...))) морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цікаво!!! от ми вже списались думаю, думаю, думаю я вже точно знаю що я нічого не знаю!!!
Yana Тymur, 13.10.2013 - 12:18
Мене дуже вразив Ваш вірш, форма і зміст злиті і працюють за одно. Але коли прочитала Ваше пояснення до попереднього коментаря, зрозуміла, що сприйняла Ваш вірш інакше. Розлука, що не пече, може бути всітлою, ти просто вдячний людині, що вона була і є, хоча й не з тобою... Це я так побачила, тому дуже сподобалось
морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я радий що Вам сподобалось! так, розлука може бути світлою, світлою? не знаю... як розлука може бути світлою, вона на то й розлука, хоча у кожного по своєму виходить. От якщо вже чесно, то мені за всі розлуки жаль! чому? тому що... не знаю, жаль................. а про те що вона може бути світлою, хм... не знаю, не думав про це, думаю! ОТ ВИ мені задали!!!
Валя Савелюк, 13.10.2013 - 01:46
Ми поєднані із кимось ᴽ не за руки Ми розділені із кимось ᴽ не морями Що страшніше може бути за розлуку_ Що не ранить серце, не пече вогнями‽ - свобода...))) морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що страшніше може бути за розлуку_Що не ранить серце, не пече вогнями‽ знаєте Валю ці два рядочки,,, довго я сам над ними думав. свобода? свобода! що то таке? ні! тут на землі її нема... а в рядки хотів вкласти такий смисл: Розлука яка вже не передбачає повернення, і перекреслює все що було то дого, а головне що нічого в серці не залишає, взагалі нічого, лише порожнечу, тобто автоматично все прожите перетворюється в ніщо, ОЦЕ вже страшно!!! просто ніщо!!! в думках, в серці! якщо вже розлука, чи навіть смерть земна! то обовязково треба щось світле залишити хоча б у памяті, а коли нічого??? це і є думаю визначення пекла(аду) чи як там ще! просто все! ти щось втрачаєш, і воно зникає, і нічого в душі не залишається, чи це якась людина, чи вірш, чи якась подія! , Оце вічне забуття!!! Хочеться бути комусь потрібним, відчуття потрібності, щоб допомогти, не важливо що! чи перейти дорогу, чи прожити життя. Не знаю! якийсь сумбур! Як Ви мене зрозумієте? Складно все це передати через клавіатуру і монітор! А коли у спадок залишається навіть якийсь біль, то мабуть не дарма ти прожив? Бо біль це щось наче якийсь недороблений шматочок щастя, і він дає можливість щось змінити!!! Чекаю з нетерпінням Вашої відписки!!! Валентина Ланевич, 12.10.2013 - 22:05
Що страшніше може бути за розлуку,Що не ранить серце, не пече вогнями? v1n, 12.10.2013 - 18:44
Чудово! мудро і змістовно. хоча у плані техніки мене не все влаштовує.але глибина думки нівелює певні огріхи. P.S.нагадує трохи скандинавський епос і східну поезію водночас.))
морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цікаво! не читав я скандинавський епос, і щодо східної поезії нічого не скажу. пишу те що думаю! щодо техніки, не знаю? все що на мою думку тут треба було зробити, я зробив. Можливо є якісь огріхи, але я його цей вірш читаю без щодної заминки. Наче всі слова на своєму місці, і смисл теж! Короче я його бачу так! Якщо можете щось підказати, буду радий! Дякую що читаєте!
Наталя Данилюк, 12.10.2013 - 17:40
Гарно! Особливо, останній катрен. У вас є що нести у Всесвіт! Про самбуку чула (це такий лікер), але ще не куштувала.
морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обовязково скуштуйте, саме з кавою! Як на мене, дуже смачно!
|
|
|