Надворі листя опадає,
Заводить свій німий танок...
Мені воно чомусь так схоже
На вир в душі моїй думок...
На небі сунуть хмурі хмари,
Збирається сумна гроза...
А на щоці ніжно палає
Із серця вийнята сльоза...
А за вікном вирує осінь,
Своїми барвами бринить...
Як би ж ти знав, як сильно хочу
З тобою бути кожну мить...
У вирій пта́хи відлітають,
Лишаючи свій рідний дім...
Ключем у мареві кружляють...
Я хочу розчинитись в нім...
Ось перша крапля впала долу,
Змиває із землі весь біль...
Як сильно прагне моє серце,
Аби ти був лише моїм...
І холод стукає в віконце,
І тихо підступа зима...
Сильніш за все на світі хочу,
Щоб в ній була я не сама...
