UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: Вимушений мінітрактат* - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, праведний бандито!   
Innessanew, 15.11.2013 - 16:54
Значить, пора знайомитися ближче!) Інна, саме так) Але буває по-різному)) Рада знайомству - імпонує Ваша (твоя?  ) творчість, підтримку - гарантую!)   
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олексій, Олекса, Олесь, Лесь, Олл (в залежності від дистанції між спорідненими душами... чим ближче, тим коротше, Інн!) Саме так "твоя", без "?"... це скорочує згадану відстань. Твоя творчість мені імпонує! Навзаєм! З повагою, Лесь (  без ?)
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо гарний спонсор, друже, Й жіночка красива дуже... Така не загине! Та принесе в пелені Дньку або сина... Innessanew, 15.11.2013 - 10:10
Дуже мудро і цікаво... Цілком згідна з такими висновками. Гарно висловили, дякую.А ще цікаво, що вірш навіяний Надеждою, а перегукується і з моїм, ще й картинка - дуже схожа...Цікавезно) Якась хвиля пішла загальна?))..Гарного дня Вам!  
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хвиля знеіри... в свої сили. Дякукю за коментар і підтрику... Шкодую, що не знаю, як звертатися, Інна (???).А вже давно в друзях!!!
Патара, 15.11.2013 - 09:23
Прочитала Вимушений теракт...  І... закрутилося!Наробити лиха зять і не думав тещі, Та, неначе, щось не те вселилося в нього!!! Всипав до борщу, крім перцю, білесеньке дещо... (Ну а теща по обіді збиралась в дорогу). Не подумайте, рідненькі, про щось кримінальне, Зять - людина адекватна, але й в нього нерви... З тещею відносини в нього "ідеальні", Але ж... викинув в смітярку зіпсуті консерви. А Пурген це - не смертельно, а, навіть, корисно, Очищає, кажуть люди, кишечник нівроку. Якби йому "рідна" теща була ненависна, Чи прожила б в них в домівці АЖ ТРЕТИНУ РОКУ?!!!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний засіб знайшов зять для своєї тещі,що очистив їй кишківник... і зятьові дещо.
Наталя Данилюк, 14.11.2013 - 23:43
Мудро.  Якщо до мети, то тільки вперед, бо спроба триматися за минуле тільки гальмуватиме шлях.  
Відочка Вансель, 14.11.2013 - 21:53
Так треба.Але інколи йдеш назад,не піднімаєшся...І не відчуваєш навіть розчарування...Потрібно йти.Бо інколи робиш малі кроки чи великі навіть назад.Але не зробивши-не зробиш нічого.Всьому свій час.Навіть якщо заставити завагітніти десять жінок-дитина швидше не родиться...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розумно! Але бездіяльність не приносить жодних плодів!
Крилата (Любов Пікас), 14.11.2013 - 21:16
Треба намагатися йти вперед. Але часом не все від нас залежить. Життя ставить перепони на дорозі. Та здаватися не треба. Долати, вставати і знову йти. Так в ідеалі би мало бути. Але...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Досягнення мети - це справа кожного... Рух все, мета - ніщо! Здається вираз Ніцше!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогу здолає той, хто йде!
Н-А-Д-І-Я, 14.11.2013 - 20:20
 Дякую, Олексо...Рада почути вашу думку... Варто йти вперед, якщо точно знаєш, що тебе там чекають, що ти там потрібен. А якщо ні, ти помилився, то це принесе розчарування...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваш випадок - приватний, Надіє! 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
