Розплющила очі моя Україна,
і руки до неба ясного звела.
І захвилювалася кожна родина,
прокинулась кожна маленька сім*я.
Невпевненим кроком прямує на захід,
опора її - наша віра, наш біль.
Хитка вона дуже, бо сильні ще страхи,
замилюють очі, летять, наче пил.
Візьмемось за руки, укріпим опору!
Нехай вона міцно стоїть на землі!
Я вірю, країна моя пречудова
Ще буде могутня і встане з колін!
