Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: І час від часу… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 22.11.2013 - 11:21
Цікаве й оригінальне порівняння долі з ілюстраціями!А ще дуже сподобалися такі словосполучення: світлинопад чекання завіконного; мить омрій і писк несправжності; ява диво-грації... Валя Савелюк, 22.11.2013 - 06:10
..це кінець листопада, Лесю... такий настій, чи настрій... не варто мені "умнічати", але - кольори, які ми бачимо - ілюзія, яку створюють наші "оптичні прилади" - орган зору... а насправді - навіть небо над наи чорне, запевняють фахівці... хоча, що таке "насправді"... і що таке - чорне...Світлинопад чекання за-віконного - Наталя Данилюк, 21.11.2013 - 22:00
Філософсько. Та все ж серед цих чорно-білих світлин трапляються і кольорові, яскраві і насичані, тому не варто вішати носа! Класний вірш!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні те, ні інше, п. Дануточко...Першим було відчуття сірості... Дякую! |
|
|