Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: Кохаюся з дощами - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р, 27.09.2018 - 01:17
І в Вас дощ, і в мене дощ... І я побачив Ваш вірш в такій інтерпретації: А я кохаюся з дощем... І капельки води цілують губи І на душі блажений щем - Від ніжності аж зводить зуби. Де ж ти... Поклич у ті світи, Де веселка підпирає небо, Де будеш ласкавим і ніжним ти,.. А мені нічого більш не треба. І я піду. Все залишу без жалю. У ті світи, де щастя сподіваюсь. У світ ілюзій литий з кришталю - Останій раз із вітром я кохаюсь... 8 КороЛев, 02.10.2016 - 22:29
Від вітру понесу я ураган...І виношу його в собі як треба; Із ним могутня стану, мов та Феба!.. Йому я всю себе віддам, І він здіймЕ мене...аж до самОго неба! Гарної ночі, поетесо) гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гм... так би мовити,процес градації,чи деградації...але справді цікаво...Дякую!
|
|
|