Ти про мене не знаєш нічого,
Ти не знаєш, чи сплю я вночі,
Чи впускаю когось чи нікого,
Чи тримаю в кишенях мечі.
Ти не знаєш, до кого я їду
І для чого сідаю в таксі,
А можливо, писати вже ніде,
Може, п’ю, коли йдете ви всі.
І не знаєш, чи справді сміюся
В очі тим, хто образи кидав,
Може, совість продати боюся,
Бо я впевнена, ти вже продав.
Тому краще тримайся подалі,
Не старайся ступити ще крок,
Я за вірність не маю медалі
Й не позичу тобі цигарок.
