Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Те саме Різдво - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Shmigelska, 11.01.2014 - 21:45
Щемно і ніжно... я ніби помандрувала засніженими стежками дитинства...Дякую, Наталю. ![]() Наталія Ярема, 09.01.2014 - 16:02
У дитинстві все воно таке пречудове, запашне, затишне, безтурботне, кольорове!!! У дорослому житті-все не так...А всі ми хотіли так стати дорослими... Чудовий вірш! Дякую, Наталочко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Nikita13, 08.01.2014 - 18:13
Як гарно!!! ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Ліоліна, 08.01.2014 - 17:01
як же повернути дитинстволиш спогади ті ж самі і свято таке ж, тільки ми - доросліші, а в декого - онуки замість бабусь час іде ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ліночко, час іде, ми змінюємося, наше родинне коло поповнюється новими людьми, а деякі зникають назавжди... Та життя продовжується і кожен з нас має чимало приводів радіти сьогоденню! Дякую, моя сонячна! ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Влучні слова, Наталочко. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 08.01.2014 - 10:40
Щемно, ностальгійно, із присмаком смутку, що дитинство вже не повернеш...Окрім приємних та солодких спогадів, ми сумуємо за дитинством ще й тому, що тоді за нас проблеми вирішували батьки, а ми були безтурботні і життя видавалося нам більш радісним, щасливим, казковим... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, в дитинстві все сприймалося по-іншому і кожна зустріч в родинному колі була особливою. З віком все це втрачається, губляться родинні традиції, зникають близькі люди із нашого життя... Добре, що пам'ять береже для нас такі світлі моменти з нашого минулого! ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Любо! ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Ярославо! ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Вразлива, 07.01.2014 - 23:20
Наталю,до щему! ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Славімо Його! Справді, тепер все якось по-іншому... Чи це ми були малими і все сприймалося якось особливо, наче казка, магія яка!.. Колись у хаті моєї бабці збиралася велика родина за столом. Жарти, сміх, приємні розмови, колядки... Нам, дітям, завжди було цікаво слухати дорослих, спостерігати за ними. Ходити від хати до хати з колядками та щедрівками, збираючи копійки в рукавичку, а потім висипати вдома на стіл і рахувати, хто скільки наколядував чи нащедрував!.. А бабці і дідусі завжди давали найбільше - паперові гроші, а не копійки! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко! ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько! ![]() ![]() ![]() ![]() Yana Тymur, 07.01.2014 - 22:21
Переплетення поколінь, зустріч з минулим і майбутнім на Різдво! Веселих Свят!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви вловили суть! ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |