В своїх надіях та мріях,
Я приміряла на себе тебе,
Вдихала грамми кокаїна,
Щоб позабути це все...
Як від страшного сну сполоханого звіра,
Померла навіть надія,
Щастя в долонях забавлялось,
Коли наші тіла заплітались...
Я вчора ще була забута,
Сьогодні вже спокій в мене увірветься...
Знов зберігаю трепетність твою,
Коли мені всеодно....
Розриваючись пилкою диму
Я шаленію, я на вітрині,
Я на ніж нариваюсь уміло,
Коли він вривається до цього понівичене тіло...
Мої думки засорені сподіваннями.
Те що ти назвав коханням,
А потім бездушно, кинувши вниз...
Ти пішов і світ мій закрив....
