Шукай.., шукай, як хочеш
Мені заміну. Я не та.
Я знаю, не одній шепочеш:
Моя кохана, золота...
Я знаю, інших пригортаєш
Руками, ніжними, як шовк
Правди нікуди не сховаєш:
До жінок ласий ти, як вовк.
Я знаю, бо мені шепочуть
Дволикі люди, всюдисущі
Вони з усіх сторін тупочуть,
Знайдуть і голку в сіна гущі.
Я знаю, є жінок не мало,
Котрі гріхами не гризуться.
Сумління міцно задрімало
У них. Як змії прокрадуться
В чужу сім'ю, в життя чуже
Неначе білі і пухнасті.
Невже не бачиш ти, невже?
Розкидані довкола снасті?
Як ні, поглянь у інші очі,
Своєї рідної дитини.
Ніщо у грудях не скрегоче?
Не відчуваєш, ні, провини?
Як нас зустрінеш у дорозі,
А незабаром буде так!
Не витреш випадково сльози?
Чи не відчуєш туги смак?
Бо я пролила сліз багато.
Здається, більше вже нема...
Нами усього розпочато,
Та дальше... мушу все сама.
У мене руки ніжні, милий,
Вони колишуть твою доню.
Та в них чимало також сили:
Її від бід я охороню
Її від всього захилю
В той час, як ти собі гуляєш,
Кусочок неба прихилю
В той час, як ти нас зневажаєш...
Я знаю, я не ідеал,
До чогось теж "доклала руку",
Та в тебе був в руках штурвал,
Ти спрямував нас на розлуку!
Пробач. За те, що так любила
Тебе всією я душею.
Пробач, що в муках народила
Тобі прекрасну доню-фею
Пробач, що не могла терпіти
Твої образи й нарікання,
Що я почала крижаніти
Від твого вбивчого кохання.
Я не така, про кого мріяв,
Не крикнула тобі "чекай!"
Жнемо ми те, що ти посіяв,
А ти шукай гріхи, шукай...
11.11.12.
( для Л. )
прекрасний вірш. Якщо на основі реальних подій ( я думаю, що це так, бо для такого вірша потрібно справжнє натхнення ) то я вам щиро співчуваю!
