Перо - це приреченість твого служіння,
І вибір чорнила - це вибір "кому",
Митець Вавилонського стовпотворіння -
Ти вмієш літати, а зараз - плазуй.
Ідея без примусу, примус без сили -
Ти віриш, що віриш, чи віри нема?
Поет наче дилер, перо мов кадило,
Кому чи чому куриш ти фіміам?
Зруйновані вежі слонової кості,
Хто дряпався в небо, той нижче впаде,
Набив собі ґулі об зоряний простір,
Сховай свої принципи і забудь, де.
Колись ти відчуєш себе імпотентом,
Слова стануть раптом повторенням слів,
А рими втікатимуть раптом уперто,
Згадай - ти ж позбутися їх так хотів!
Пиши на піску, даруй вірші прибою,
Хай хвилі накотять із моря думки,
А вірші твої заберуть із собою,
І звільнять утомлені змістом рядки.
27 жовтня 2013
