До віри йшли ми довгі важкі роки,
Її ми повертали , як могли,
Її ми підкоряли , як Ісус Голгофу,
Та досягали своєї спраглої мети.
Багато наших днів тих не зустріли,
Їх сніг колимський цвинтарний замів,
А ті , хто вижив , добре зрозуміли,
Для чого ми приходим у житті.
Нам віри треба , як води й повітря,
Без неї замулиться джерело,
Без Бога в серці дуже важко жити,
Бо він дає наснагу і тепло.
О Боже любий, всі ми твої діти,
Перед Тобою падаємо ниць.
І кожен з нас повинен зрозуміти,
Що ти для нас і мати , і отець.
Тобі несемо радощі й печалі,
До тебе прибігаєм в дні сумні.
О Боже милий, будь для нас й надалі
Поводирем і світлом у пітьмі.
