Звільнення свідомості.
В один момент все стає невагомим, легким, як вата, та неіснуючим, як час.
В один момент моє тіло тане, розсипається на краплини дощу з присмаком ожини та ароматом весняної поезії.
Немає тіла.
Немає цієї нікчемної оболонки, яка обмежує мій дух, тримає у в’язниці мою душу та досконалість. І от, в один момент все це зникло. Немає обмежень формою.
Лише розгалуження внутрішньої сутності, які влаштували свято в честь звільнення від кордонів.
Думки починають літати хаотично від однієї країни до іншої, від однієї людини до іншої, від одного вчення до іншого.
Душа і дух ніяк не встигають слідувати за ними, тому змушені були роздробитися на енну кількість малесеньких душечок і душків.
Не лишилося місця на планеті, де мене не було.
Не лишилося і шпаринки у Всесвіті, куди я не заглянула.
І що тепер з усім оцим робити?
Я уже не єдина.
Мої частинки почали жити самостійно, відчули смак волі безвідповідальності і тепер не хочуть повертати все, як було.
Але вони забули, що істинна свобода передбачає відповідальність.
Частка душі, яка була головною, мала завдання – об’єднати всіх інших в єдине ціле.
Але це не зовсім легко виявилося зробити.
Довелося використовувати радикальні методи.
Хто не брав на себе відповідальності, вона просто їх знищувала.
Важко знищувати частиночки себе, але, що ж вдієш, якщо інші методи безсилі.
З мільярдного числа душечок і душків лишилося лише кілька десятків.
Але вони виявилися вірними своїй суті.
Вони взялися за руки, утворили ідеальне коло і завдяки незримій силі зуміли створити з себе знову цілісність.
Вони обрали для себе іншу форму, яка б відповідала їх сутності.
В об’єднанні - краса.
В цілісності – сила.
В єдності – мудрість.
У свободі – відповідальність.
В природності – життя.
А життя – це все.
Воно долає навіть простір і час, тепло і рай, хаос і смерть.
Займаюся магією та ворожінням)))
