Душевний біль - тягар на плечах.
Клеймо нестерпне у моїй душі.
І сльози дикі та відверто-чесні,
На серці рани всі присвячені тобі.
І кожен шрам в душі - це психотропік!
Із іменем твоїм, роздертий нанівець.
Я візьму голку і зашию наскрізь,
Всю біль зітру ризинкою, мов олівець.
Моя душа вся в дирах від обману.
Які роками розїдались кислотою,
Словами, вчинками і діями народу,
Немов корозія, що на ключах від дому.