Где ты был до сих пор, любимый,
По каким ты скитался мирам?..
Без тебя проводила я зимы,
Вёсны цвет рассыпали не нам.
Сколько времени мы потеряли,
Сколько счастья могли бы узнать...
Ведь, теперь, нам удастся едва ли,
Обретя, больше не потерять.
Справа в тому, що мене насторожили два останні рядочки, з чого я зробив такий висновок.А до цього все було зрозуміло.В любому випадку вірш мені припав до душі.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сомневаетесь? Однажды предавший не может не предавать?
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ото я пишу... Людям важко вловити думку, яку я хочу передати твором... Вибачте, будь ласка, але Ви мене не зрозуміли, це не про зрадника, це про двох людей, які просто ПІЗНО зустріли одне одного, бо вже, як говорив Богдан Сільвестрович : З ярмарку...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я думала, що Ви мені зараз вичитаєте, все-таки вірш стосується ( правда трішки) любові... Хоч мені зараз і справді не пишеться на цю тему, через нинішні події, а тут якось взяло і написалося... Дуже не лайтеся, бо вже люди сплять...