Я принаймні очікую зараз
Не боюся обічних речей
І що інша розвіє у чарах
Мої спогади любих очей
Хоч і день годиною згаю
Повторятиму ім'я близьке
Що ж якщо я оману кохаю
Що ж коли почуття не пройде
І можливість суцільна руїна
В мені скульптор по волі пророк
І не лізе до рук йому глина
Божевільний він ліпить пісок
Так до кінця бідний не взнає
Справедливості в світі нема
Що ж якщо він оману кохає
Що ж коли не кохає вона
Та принаймні усе пережити
Хоч і важко зможу повірь
А пророка не треба судити
Що по волі лишив скульпторів
