Біжать роки, летять десятиліття
Не в силі нам їх зупинить.
Яка ж у нас повинна бути сила,
Щоб час цей, разом нам прожить.
Прожити в радості, в любові
І так до скону наших літ.
Зважать на те, що в нас є діти,
Яких ще треба научить.
Пройшли роки, і слід життя, вже
видно на обличчі, та серце вже не
взмозі бить.
Та лиш в очах ще не погасло,
Те почуття, що сяйвом в нас горить
Прийшов наш час,
І можна помирати,
І не жаліти ні за що,
Ми ж пронесли та зберегли
Все то, що нам дароване було.
Тепер все ясно і прозоро
А навкруги лише любов.
Ось так і виглядає небо,
Де поміж двох іде любов