Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Навіяне - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 29.06.2014 - 16:52
Мудро і оптимістично ... особливо сподобалось:"Чекай, пожди не вір, що це кінець! Дорога тільки звузилась до нитки..." , але потрібно немалі зусилля і вміння щоб втриматись на такій вузенькій дорозі. "І хоч тобі непевно, мулько, хитко - розвидниться... І рушиш навпростець." - мабудь саме страшне втрачати надію, адже після неї нічого вже не залишається Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З Божою поміччю... Маємо вірити.
Леся Shmigelska, 13.06.2014 - 19:31
"розвидниться... І рушиш навпростець..."-оптимістично і з вірою.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть після найтемнішої ночі настає світанок...
Наталя Данилюк, 13.06.2014 - 14:44
Обнадійливі слова. Дуже гарний відгомін з оптимістичними нотками.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай нам Боже віри і сил...
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподіваюсь. Дякую, Патарочко!
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так... То останнє, з чим прощаємось. Дякую!
|
|
|