Солов’ї лютують, як скажені,
вийду на поріг своїй хатини,
і лунає пісня ця натхненна
в цьому вся славетна Україна.
Я з шматочком сала на порозі
Сам співаю, іноді, що гарно,
Солов’ї у змозі, я у змозі,
Не втрачаємо хвилину марно.
Я про те співаю, як все квітне,
За кохання лине пісня Богу,
І несе в простори пісню вітер,
Як славетну нашу перемогу.
Вінцеславом недаремно звуся,
Бо Вінець та Слава в цьому слові,
Виросту - зростуть великі вуса,
Читачи, бувайте ви здорові.
Ви такі і є – талановиті,
Серце щире між реберець б’ється,
Тільки не вживайте оковиту,
Бо на те чека від вас агресор.
