Я в в'язниці, Господи, віриш?
А ти
кожен день
присуджуєш мені волю.
Поясни, так написано в долі?
Та невже стільки болю?
Невже
ніколи
Світло?
Я втомлена. Я розбита.
Боротися?!
Та чи матиме все це сенс
врешті-решт?!
У Твоєму небі немає меж -
І немає меж у моєму розпачі.
Не зурочена! Ні, не зурочена!
Хай я повністю вже стопталася...
Знаєш, просто так склалося, Господи.
Кожен крок болить прямо спереду,
прямо зліва.
Кожен день обпікає тіло,
Спалює душу.
Та невже я терпіти змушена?!
Але,
Може,
Хоч Ти
Не осудиш?
Я живу у стінах!
Господи, зрушиш їх???
Я живу у війнах!
Боже, зупиниш їх???
Господи!!!
Хоч би до перших морозів...
Доповзти.
Господи! Боже!
Просто будь поруч...
Кожен крок болить
Прямо ліворуч!
І тому,
Ти прости мені, Господи,
Я
Не йду
Уперед...
