А пам'ятаєш сміх дитячий, не розуміння світу,
я так хотів бути дорослим, втративши цю втіху.
Перші кроки в життя, школа, освіта, робота,
а зараз кілометри, телефон, але таж турбота.
Буває інколи не розумію це дивне життя,
буває сумую, втрачаючи віру в майбуття.
Знаєш давно хотів подякувати тобі,
за це небо, за це життя, сонце в висоті.
Знаю я не ідеальний син, за це пробач,
знаю як тобі, я знаю як чути твій плач.
Людини яка буде з тобою все життя,
вибач мене мамо, вибач, це моє каяття.
Ми буваємо інколи не розуміємо один одного,
сваримося, кричимо, але любимо як би не було.
Ти завжди будеш в серці моїм, душа моя частинка тебе,
найкраща частина, вогонь який ніколи не згасне.
Знаю я багато говорив слів, інколи це був обман,
але я віддам життя для тебе, для тебе мам.
Ти завжди була зі мною, підтримувала завжди,
перші букви, перші слова, перші вірші.
Якби не ти, не було б нічого, світу, не знав би правди,
багато часу вже пройшло ти не така як була.
Постаріла, замучена залишилась сама,
але знай в тебе є син як зробить все щоб ти щаслива була.
Зроблю не можливе, і це не просто слова, ти будеш щаслива,
адже ти моя віра, небо і земля, ти моє життя.
ID:
525661
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.09.2014 00:00:11
© дата внесення змiн: 25.09.2014 00:00:11
автор: the last moment
Вкажіть причину вашої скарги
|