Тепло від сонця розстеляла -
В долоні золото збирала.
Ділила з ним любов і ласку,
Землі подарувала казку.
За поступом її сріблястий іній,
У небі розтає крилатий шлях у вирій.
Крізь океан багряно-жовтих просік
Крокує чарівниця-осінь.
Хто скаже, що пора не романтична?
Кохання - то мелодія одвічна!