Будь ласка, осінь, подаруй нам мир,
Вже так зболіло серденько від горя.
А крові все ще хоче той упир.
Він завжди хоче. Скільки ж можна крові?
Будь ласка, осінь, всіх верни живих,
Їх тут чекають матері й дружини.
Й вся Україна молиться за них ,
На власній Батьківщині є чужими.
Будь ласка, осінь, досить вже брехні,
Вона уже сидить повище горла .
Хоробрих хлопців віддаєм війні,
А та бере, їй добре, не голодна.
Будь ласка, осінь, слухай молитви,
Які щоночі матері шепочуть .
Хай повертають їх сини з війни,
Це все. Нічого більш не хочемо!