Каштани облетіли
І багряніють клени,
А сонце у зеніті
Нагадує весну,
Скупе у баби літо,
А що було зеленим
Вже скоро стане білим,
Повільно і несміло
Готується до сну.
Що має, має бути
І це нам не підвласне
Мажори і мінори -
Гармонії склади,
Як жаль, що все так скоро,
Що ще не все почуте
І згублено набуте,
А вже стежки обуті
У зимні постоли.
А в лісі серед ночі
Ховається між віток
Як соромлива діва
Зима в тіні сосни,
А вдень, неначе диво,
Немов дівочі очі,
Без слухів ще і пліток
Вертається на літо,
А осінь до весни.
