Обірвалася сторінка
на словах "тебе люблю",
знов на серці гірко,
в твоїх очах печаль втоплю.
Калатає серце,
від згуби тих очей,
вона тихо засміється,
згадаєм разом смак ночей.
Мандрує місяць в небі
і зіроньки ясні,
пропадаю я без тебе
на яву і уві сні.
І нехай же осінь скаже,
що любов то є журба,
а я скажу,любов - найкраще,
і у нас вона жива.
На губах зостався присмак,
солодких поцілунків,
де ж ти мила загубилась?
Між життєвих візерунків.
