Доні Аллі в День народження
ЯК ДОБРЕ НАСПРАВДІ, ЩО МИ НА ЦІМ СВІТІ
ХОЧ ІНКОЛИ МОЖЕМ ПОБАЧИТИСЬ ТАК
І СІСТИ ВСІ РАЗОМ СІМ’ЄЮ-СУЦВІТТЯМ
НА ВІДСТАНІ СЕРЦЯ, ЩО Б’ЄТЬСЯ У ТАКТ,
ПРИТИСНУТИСЬ БЛИЖЧЕ, ПОКЛАСТИ НА ПЛЕЧІ
ЗНЕМОЖЕНО РУКИ, СКАЗАТИ: « ПРИЙШОВ…
ПРОБРАВСЯ КРІЗЬ ДАЛІ, КРІЗЬ БОЛІ СТАРЕЧІ,
БАГАТО З ТИХ ПІР Я ВЖЕ СТЕР ПІДОШОВ!!!”
І ГЛЯНУТИ В ОЧІ:» ЯК ВИ ТУТ БЕЗ МЕНЕ?
ПРОБАЧТЕ, ЩО Я НЕ ПІДСТАВИВ ПЛЕЧА,
КОЛИ БУЛО ТЯЖКО, І ВІТЕР СТУДЕНИЙ,
І СЛОВО,ЩО РАНИТЬ ПРИКРІШЕ МЕЧА.»
ЯК ДОБРЕ ЗУСТРІТИСЬ, ВІДКИНУТЬ ТРИВОГИ,
ЗІЗНАТИСЬ ОЧИМА: «ЛЮБЛЮ ВАС, ЛЮБЛЮ!!!
Я, ТОЙ, ЩО НІКОЛИ НЕ ВІРИВ У БОГА,
ЩОДЕННО ЗА ВАС ЙОГО ЩИРО МОЛЮ…»