|
Весняний день, вибух, радіоактивна кровотеча,
паніка, ураження,смертельна зона, масова втеча.
Всі біжать, світова катастрофа крики, дитячий плач,
мертва тиша, місто привид, атомний отруювач.
Наче ще одні Помпеї, але цей вулкан створили ми,
отруївши природу, зазнали невидимої війни.
Дістали втрат, понівечені тіла, долі, згаслі життя,
ми боролись, щоб втамувати, радіоактивного женця.
Цю пожежу гасили тисячі безстрашних життів,
віддаючи все що мають, заради наступних поколінь.
Вони не знали страху, стоючи один на один з бідою,
віддавали життя, заради рідних, країни, нас з тобою.
Скажи чи ти пам'ятаєш про них, знаєш хто вони?
Чи Чорнобиль для тебе, це лиш сюжет комп'ютерної гри.
Чи знаєш ти, який подвиг вони зробили для нас,
втамували техногенну катастрофу, давши нам час.
Їх залишилось зовсім мало, сотні, можливо одиниці,
їх прізвища залишаться назавжди в героїчні скарбниці.
Вони справжні герої, але мало це хто розуміє,
і мало хто з нас, уклонившись, подякувати їм зуміє.
ID:
542424
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 08.12.2014 23:29:19
© дата внесення змiн: 09.12.2014 01:00:24
автор: the last moment
Вкажіть причину вашої скарги
|