Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: А я тебе, синку, так сильно люблю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ laura1 відповів на коментар ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ), 05.02.2018 - 13:08
Дякую Вам, пані Галино! Вибачте, що з запізненням.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, пані Людмило. Моє серце теж розбито. Світла пам'ять всім героям, які загинули, захищаючи рідну землю і нас. А їхнім матерям сили, щоб жити далі.
Ганна Верес (Демиденко), 02.01.2016 - 17:26
Низький уклін Вам, Ларисо, за цей вірш. Він справді неймовірної сили. Цінність його ще і втім, що побудований у формі діалогу між матір*ю і сном (це підсилює достовірність описаного). Молодець Ви!!!!! Обираю.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, пані Ганно. Та тільки краще б нам не приходилось писати вірші на цю тему. Але таке сумне наше сьогодення. А наші найкращі хлопці гинуть і гинуть. І здається. що немає тому краю. Вже прочитала, що на Донбасі з'явились банди, які займаються викраданням дівчат і перепродують їх у рабство. Отакий славний старий і Новий рік. Та будемо вірити у краще. А нашим загиблим героям - слава! Вічна пам'ять і земля пухом. А живим героям почесті і подяка.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, що завітали. У мене теж розбите серце. І що далі, то гірше. Вже гинуть маленькі діти.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світла пам'ять і земля пухом героям України. Дякую, що читаєте.
Ніла Волкова, 24.12.2014 - 16:33
Сильний вірш, Лауро, сповнений горем і сльозами...Земля їм пухом...
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Писала цей вірш, а сльози котилися градом. У самої син. І не знаєш, що буде далі.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю. Цей вірш, написала за 10-15 хвилин. Немов хтось його мені диктував. Пройшов він крізь мене, і я відчула якийсь неймовірний біль.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Немає слів, щоб втішити матерів. І ніколи не буде. Одні тільки сльози.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Любо. В мене теж розбите серце.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам! Цей вірш прийшов несподівано, і немов пройшов через мене струмом. Коли писала, то теж плакала.
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знаєте цей вірш прийшов мені несподівано, вчора зранку. Навіть не думала писати на цю тему. Написала на одному диханні, а потім зрозуміла, що цей вірш в одному розмірі з віршем "Про маму". Я впевнена, що саме цей вірш продиктований мені "зверху".
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за коментар. Тільки краще було б, щоб ми таких віршів не писали. Таке сумне життя. Земля пухом усім загиблим нашим героям.
OlgaSydoruk, 22.12.2014 - 13:56
Это плач души и последние объяснения в любви обоих!.. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501199
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Олю, за коментар. Скільки ще цього буде плачу, невідомо.
|
|
|