Усе навкруг закутане снігами,
Зими давно такої не було,
Як добре свято це зустріти в мами –
До неї завітати у село.
Різдвяний вечір, прибрана хатина
Із вікон сяйво падає навстріч…
В Різдвяний вечір – кожен з нас дитина –
Тягар років скидаємо із пліч.
І спогади, як на Різдво гостинці:
Там на ялинці - мамині коржі,
На сірнику горішок у сріблинці,
А вікна – дивовижні вітражі.
А поряд з ліжком – гілочка ялинки,
На ній цукерка сяє і манить.
І ланцюжки і голубі сніжинки…
Благословенна Богом - свЯта мить.
Обтрушує від снігу ноги тато,
Несе у хату оберемок дрів,
Щоб теплою була в морози хата.
Під образ Дідуха - для врожаїв.
А мама, розрум’янена від печі,
Виймає довгождані пироги
Їх щедро наділяє нам – малечі –
Дитинства незабутні береги…
06.01.2015р. Надія Таршин
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надієчко, за увагу. Я тепер рідко заходжу у клуб. Волонтерство і громадська робота увесь час забирають. Але найголовніше зараз це порятунок армії.
