Вони загинули за волю,
За хліб насущний на столі.
За Україну нашу й долю,
Убили кляті москалі.
Їх Божі Ангели підняли,
Ген в златоглавих на шпилі.
Для нас вже коней осідлали
І подають з небес мечі.
Ні, недарма вони померли,
Розбудять славу у імлі.
ВІд Сахаліну до Говерли,
Понесли клич свій на крилі.
Щоби замовкнули гармати,
Подохли карлики малі.
Заквітли мальви біля хати,
Запала тиша на Землі!
Мабуть, ці жертви були потрібні для того, щоб розбудити наш народ з багатовікового сну... Царство Небесне і вічна слава кожному хороброму воїну, який загинув у боротьбі за Україну!
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай Боже, але справа в тому, що круговорот карликів в природі є постійним (Ленін і Сталін по 156 чи 158 см були) - одні дохнуть інші народжуються. Як в майбутньому вчасно розгледіти великі амбіції в низькорослому тілі і не допустити до влади горе-керманичів? Яким апаратом вимірювати рівень їх внутрішнього "высочества"?
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За Україну нашу й долю,
Не скоро! На жаль... 
