От так чекаєш того кохання вічно,
Воно приходить, а потім тікає
Спочатку все кльово, а потім трагічно
Бо хтось ще любить й від того страждає.
Ми хочемо просто бути щасливими,
Тому на все заради коханих здатні
Стаємо не гордими й без міри сміливими
Та марно все коли почуття не придатні.
Буває у відчаї задаємось питанням:
"Боротись далі чи пора відпустити?
Покласти край усім цим старанням?
І як ніщо не бувало продовжити жити?"
Подумавши трохи я хочу сказати,
Не потрібно настільки хворіти коханням...
Треба навчитися людей відпускати
І просто завершити все лиш мовчанням.
Для чого ті сльози, для чого скандали?
Насилу нікого не заставиш кохати!
Для сліз існують аеропорти, вокзали..
Усе буде добре, зумій почекати.
Зумій знайти сили усе пробачити
Ну що вже поробиш...так уже сталося..
Не можна нічого в житті передбачити..
Сьогодні у тебе, а завтра й ти закохалася.
(By Xrustka)
