Тарас Шевченко
«Ни в чём не обвиняю бога…»
Ни в чём не обвиняю бога,
Виновным не ищу другого.
Я сам себя дурак дурю,
И припиваючи. Взрыхлю
Свой перелог. И, как мне жаль!
Ведь соберу вновь урожай.
Когда-то точно соберу. Дурю!
Себя дурю лиш одного,
Не обвиняя никого?
Вспахивайся ж моя нива,
Долом и горою.
Засевайся, чёрна нива
Свободой святою!
Вспахивайся, развернись ты,
Полем расстелившись!
И засейся добрым житом,
И судьбой полейся!
Развернись, расправив плечи,
Нива-десятина!
Засевайся не словами,
А мудростью нива!
Выйдут люди на уборку
Весёлые жнива!
Развернись и расстелись ты,
Убогая нива!!!
Обманываю ль себя снова
Своим химерным добрым словом?
Дурю! Ведь лучше обдурить
Таки себя. Себя такого,
Чем в правде нам с врагами жить
И всуе нарекать на бога!
"Не нарікаю я на бога..."
***
Не нарікаю я на бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?
Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати...
Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучче одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на бога!
5 октября [1860,
С.-Петербург>
ID:
565550
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 10.03.2015 09:34:13
© дата внесення змiн: 10.03.2015 09:34:13
автор: Володимир Туленко
Вкажіть причину вашої скарги
|