Моя держава, моя біль і це не жарти.
Хоч в серці колить, але мозок ще живий .
Зі мною це оспорювать не варто,
Й це розуміє той, що не дурний.
Моя держава , моя рідна мати й батько.
Хоч не голубить, але і не б'є.
І з боку це, можливо, трохи хвацько.
Але Надія з нами. Любов є.
Моя держава, моя віра й правда.
Мене не скорять Путін і війна.
Я молюся, щоби настало завтра.
І , щоб із попелу повстала знов вона.
Моя держава , моя рідна - Україна.
Я горда буть дитиною її.
Хоча зі сторони це і наївно,
Я не цураюсь рідної землі.