За картиною Дуй Гуна
Тендітна статуетка сакури
На тлі розквітлого півмісяця
Вдягла проміння вишиванкою,
Прикрасила волосся квіткою.
Співала, ноти прокладаючи
На полотні звичайним хрестиком,
Бо ж закохалась не вагаючись
У сині очі перелесника.
Весняний сад весільно пінився
Вітаннями, мов листя, пишними…
А наречена усміхалася:
До чого ж гарно бути… вишнею!
На тлі достиглого півмісяця
В очіпку з ягід молодицею
Колишня сакура із ніжністю
Співала тихо… над колискою.
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за відгук зайдіть на мою сторінку, якщо бажаєте, там є цілий цикл поезій "На пензлі слова" за картинами худохників: Величка, Я.Йерки і Дуй Гуна. люблю творчість сюрреалістів
Гарно. "Спіткнуло" оце "по днів канві...". І я б замінив російське "Ах" на наше "Ой" Наснаги Вам.
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо заміню "ах" на "ой" будемо не тільки спотикатися, а ще й заїкатися (два "й" підряд: ой як) , хоча чимось іншим заміню і за "спотикачку" дякую. зараз вигадуватиму. дякую Вам все, виправила. запрошую поглянути
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, хотілося розказати про те, що бути дружиною, матірїю - це велике щастя. і хай від цього, буває, псується фігура, з'являється втома, проте ніяка краса не здатна замінити любов родини, радості від піклування про інших. дякую, що відчули...
хоч ніжність місцями й кострубата, але дерево ж... 
Наснаги Вам. 
, хоча чимось іншим заміню і за "спотикачку" дякую. зараз вигадуватиму. дякую Вам 
