Я-твій сон...
З виноградного грона любов*ю налитого,
У бокалі терпкого вина- не допитого,
У коханні одвічному ніжно п*яніє,
Наче сонце за обрієм тихо жевріє!
Я-твій вітер...
Що здійме буревій у піщаній пустині,
Що любов понесе у висоти небесні та сині,
В нім зіркові простори зіллються в хмарину,
В нім дощі залоскочуть,мов мати- дитину!
Я-твій крик тишини...
Що замре й не торкне у чарівності, сон,
Наче пристань ранкова в квітковій душі,
Заворожений подих-де бються серця в унісон,
Бо це я-це ЛЮБОВ-мов початок у новім житті...
Дякую п.Олексо.
