Засинаю і знов поринаю У просторі зелені гаї, І немов у долонях тримаю Я кохані долоні твої. Й ніби в волю закохані досі, Сидимо на просторих дахах І під зливою бігаєм босі По розмитих водою шляхах. • 27.04.2015 •
ID: 577551 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 27.04.2015 23:55:37 © дата внесення змiн: 23.05.2015 00:43:03 автор: Єва Романенко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie