Тріумф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це почуття мені відоме. Болю нема, коли ми не згадуємо. Раз згадуємо - ображаємось - не простили. Я говорю і про себе. Думки присилає нам той, в чиє русло ми направляємо наші думки. Русла є два: Боже і вороже. Господь каже, що прости, як Я простив тебе. Ворог же каже: ну як же це так можна?, а я йому ото ще скажу і інше, бо моя правда. Таким чином краде мир у серці, який дарував нам Господь Ісус. Івана 14:27 "Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ.Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!" Отож, якщо ми віддали своє серце Ісусу і ввійшли з Ним в заповіт, то в серці нашому нема ні болю ні страху. А коли це в нас є, то ми повинні знати, що десь ми відкрили віконечко ворогові. Він і його слуги ходять по п'ятах, нагадуючи без кінця те, що причиняє нам біль, породжує страх. Ми часом, замість того, щоб попросити захисту в Господа Ісуса теребимо своє серце і ще й чогось боїмось. І чого бракує? Повірити Слову Господа, і в Ім'я Ісуса прогнати ці думки геть. Диявол залишить на хвильку, і знову те саме, щоб посіяти зневіру, але відступати не треба, тоді вступається геть. Коли ж повертається, знову відмовитись: " В Ім'я Господа Ісуса я не приймаю цих думок!" Він дивиться на вашу віру, якщо ви вірите в силу Імені Ісуса і не даєте йому місця, то він вступиться і біль припиниться. Скільки разів нападає, стільки і давати відсіч. Його зупиняє лише Ім'я Господа Ісуса і Кров Ісуса Христа. "Вірю кожному слову Божому" - оце зброя кожної людини. В тому місці, де з'являється сумнів, чи проходить заміна толкуванням - там йому двері, там біль і всяка біда, бо він прийшов украсьти (у нас все), убити й погубити. Дай вам, Боже, всього самого найкращого.
