Ще ранок очі не протер
І ніч в утомі позіхала,
Останні сни дивився день
Та вечору так міцно спалось,
Як я зібрався у похід,
Підготувавши свої снасті
Й наспівуючи щось побрів
До тихих берегів озерних,
Там хлюпіт чистої води
І спокій раннього світанку,
А ще тендітний пташки спів,
Переплелись у вічно гарне
І серцю миле. Й на душі
Так затишно і якось тепло,
І ясність й свіжість в голові,
І думки чисті, ходять легко,
Як бистрий човен по воді,
Як хмарка у ранковім небі,
Що посміхається мені
І все нагадує про тебе…
Приємний віршик!Дякую!
