«на пороге моей юности:
любовь моя за четверть часа…»
**
Где веры и надежд угар,
У храма (там грехи за деньги
Отпустят) – женщина «алтарь
Любви» свела – желаний жар
Гасила, оголив коленки…
Здесь много лет – ее дорога:
Готова жаждущим «подать
За скудный франк любовь в кровать»,
На разный вкус, на спрос любой
Клиента тешила собой, –
За что благодарила бога.
*
В пылу наивном юных сил
К семи часам, на преклоненье
К Христу невинность я водил –
Искал для совести удил,
И жаждал веры да спасенья.
*
В тот день французского урок
Я пропустил. И к алтарю
Я нес на покаянье душу
Язвленную, – такой порок
Несчастную ее иссушит!
Но, юный, шел я к богу смело.
А девы? – я не грешен снами:
Нет, не являлись мне ночами –
Не грезилось и не хотелось
Их грудей, губ, истомы тела.
Вдруг зов: «Mon sher ami, пойдем,
Потешь мадам, мой птенчик юный!» –
Я «пойман» был: в тот вечер лунный
Я был единственным «птенцом».
Миг истины: она, любовь! –
Под сенью веры притаилась?!
Судьбы превратности?.. иль милость?..
… Крови и плоти вечный зов –
И что мой «труд» всех юных лет!
Ведь та любовь за четверть часа
Была сильней учений наших,
А не грехов преддверьем, бед –
И, юн, наивен и несмел,
Отдавшись женщине без чести
Постиг я суть небесной вести –
Молитву падшего пропел!
Ах женщина!.. – Взяла она
Наследство юности беспечной:
Невинность не бывает вечной!
Познаний вечны времена:
Осталось детство в той прихожей,
Где занавески без цветов,
Без чести женщина… Похоже,
Я к встрече с нею был готов, –
Хотя и мог мечтать: «В День Тот
Поля все – в ландышах!.. закаты!..
И – миг тот чистый!..» – не на мятой
Постели… куртизанки пот…
Но миру что любви презренье
За занавеской без цветка?!.
«Как сладок миг ее греха!»
И – неожиданным прозреньем:
«Что – грех?! – И можно ль без греха?»
*
О, святость юности мгновений,
Мечты, молитвы, жизни вести,
И песни – Женщине без чести!..
– Любовь, не бойся неба мести,
Она – всей жизни вдохновенье!
**
(из Джо Дассена, «Женщина без чести», вольные упражнения)
***
La demoiselle de d;shonneur
Elle faisait le trottoir le long de l';glise:
Y'a bien des cur;s qui prient dans la rue...
Elle avait vingt ans de loyaux services,
Vingt ans de grande vie et de petites vertus.
Moi en ce temps-l;, j'allais ; confesse
Tous les mercredis ; sept heures et quart.
J';tais le dernier ; parler de fesses,
Et si j'y pensais, c';tait par hasard.
Ce mercredi-l; j';tais en avance:
J'avais d;sert; le cours de fran;ais.
Et j'allais me refaire une bonne conscience,
Quand j'ai entendu: "Tu viens, mon biquet?"
Un coup d';il devant, un coup d';il derri;re -
J';tais le seul biquet ; cent lieues autour.
Alors j'ai suivi en faisant ma pri;re,
Je voulais faire l'ap;tre... et j'ai fait l'amour.
Et c'est l;, b;tement, dans cette chambre obscure,
Dans cette chambre sans joie, sans fleur aux rideaux,
C'est l; que j'ai re;u la premi;re blessure,
Laiss; mon enfance au porte-manteau.
On peut r;ver mieux pour sa grande premi;re:
De couchers de soleil ou de champs de muguets...
Moi je n'ai r;colt; que trois "N;tre-P;re",
Deux minutes de remords, un z;ro en fran;ais.
Ma demoiselle de d;shonneur,
Mon premier amour d'un quart d'heure...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то й розумниця, французька - одна із елегантних і витончених мов, от якби не специфіка вимови, їх дифтонги, граматика, - хоча французи її знають? - то чому ми не можемо знать? - давайте разом!
Закони духовні і світські різняться між собою...священнослужитель може бути на багато грішніший за повію в духовному плані...але ми не можемо виміряти того...ми маємо вдосконалювати свій дух,розум...прагнути бути добрішими ...світлішими...і світ ставатиме кращим...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви як ніхто це відчуваєте, ви не байдужі до житя, тому вам можуть бути зрозумілі і вчинки повії, і злодія, і кожного, хто в чомусь оступився.
і саме в прагненні до краси, досконалості, до законів життя, які стверджують любов і гармонію - і шлях для людства, для кожної людини, щоб йти від зла, насилля, неправди
То Ви ще й французькою володієте? Все життя мріяла вивчити....
Не можу судити точність перекладу, але подача - шик! Я повірила, що Ваше, так гарно передано почуття і відчуття.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
НУ НЕ РОБІТЬ З МЕНЕ ПОЛІГЛОТА, Я ДОБРЕ ЗНАВ І ЗНАЮ ТВОРЧІСТЬ ДАССЕНА, І люблю її, його голос, манеру виконання, а для перекладу береш текст і вводиш у перекладач, а далі працюєш із ним, як душа просить
ця ода падшій жінці,нехай вона і не Ваша,але вона проспівана!і проспівана надзвичайно сильно!душевно!експресивно!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
є десь в мене катрен а у ньому слова: "нету женщин падших. есть мужчины низкие". певно, і тут вони якусь силу мають. хоча юний, що став у цій історії чоловіком, ще не цинік і навряд чи стане
Один з найкращих Ваших віршів! Вразили в самісіньке серце.Свята сутність ЗЕМНОГО життя...Щирість...щирість вражає...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну це може бути всім, але тільки не моїм віршем, ви мене в глухий кут заводите, Людмило!
ні тема не моя, ні сюжет, тут просто відголос, а вже про якість тексту я мовчу...
браво 
