Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: stawitscky: Руйнація храму - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 07.08.2015 - 20:58
Так, краса і справжність - це те, що окриляє душу! Ваша поезія цим не обділена. Як завше, мудро, майстерно і красномовно! На жаль, світ заполонили епатаж і вульгарність, які сприймаються, як данина часу, а горе-автор, як геній, яскравий і неординарний... Проте, справжні цінності ще ніхто не відміняв. Мода промине, а справжнє і духовне залишиться.
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, доброго вечора! Ви одна з тих, хто найглибше мене зрозумів і підтримав. Дякую Вам!Потусторонний, 06.08.2015 - 11:42
Ну, тут 100 человек- 100 мнений. Позиция Ваша понята и принята была с самого начала. Однако, я не столь категорично к этому отношусь. Пусть люди сами выбирают. С учётом того, что поэзия, это далеко не единственный и не главный наставник, формирующий личностные ценности. Если кто-то понимает её по-другому, ну... хорошо, что вообще понимает. На мой взгляд, тут главное искренность. А зовут меня Гена. С Анной Андреевной в этом стихотворении полностью солидарен и отнюдь не потому, что она - это ОНА. Просто отношусь к сказанному точно так же. Ваше мнение на этот счёт было весьма интересно узнать. Своё рациональное зерно в этом есть. Тут дело вкуса и убеждений. Совершенно нет никакого смысла нам доказывать друг другу, кто "правее". Каждый прав по-своему. И понимает это. Воть. как-то так... Анно Доміні, 06.08.2015 - 10:53
Та і я проти, але, на жаль, цим страждає не лише поезія, але й проза сучасна, і образотворче мистецтво... Та свого розуму нікому не вкладеш. Добре, що є ті, хто не скочується до такого рівня
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Людмило, надіюсь, Ви підтримуєте мою позицію про облагороджуючу роль поезії в житті людини?Анно Доміні, 05.08.2015 - 20:37
Поезію - гріх із присмаком не заповнить. Стулити докупи кілька (чи й багато) рядків, навіть у риму - то ще не поезія. Завжди бували справжні митці, і ті, хто "примазався", але Час відділить зерна від полови - хай навіть ми того вже не застанемо. Принаймні, я в це вірю.Зрештою, у кожного - своя правда, і те, що для мене - сміття, для когось - справжнє мистецтво..... stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шановна пані Анно, я не хочу, щоб Ви сприйняли мій вірш, як натяк на різницю в майстерності кожного з нас. Я проти використання в поезії (високій, чи не дуже) всілякого сміття словесного, як от - матюки, свякі вуличні сленги.На мою думку це опошляє мистецтво. Дякую за візит! Всього Вам доброго!НАУМ, 05.08.2015 - 18:22
ДРЕВНЬОГРЕЦЬКА РЕЛІГІЯВсі ці байки -- уяви плід людської. Так древні греки прикрашали світ. Вже відтоді у розуми незрячі Проник порочний віртуальний гніт. До нині ми не бачимо реалій, В полоні міфів твердо стоїмо. І хтось ретельно, непомітно Отруту доливає нам в вино. Нам екстрасенси голови морочать, Не відають від кого в них цей дар. Не вірять Біблії, що все це від лихого, Що ворог їм майбутнє відібрав. Івана 8:31,32 "Тоді Ісус звернувся до юдеїв, які йому повірили: «Якщо ви і далі перебуватимете в моїй науці, то справді будете моїми учнями. Ви пізнаєте правду, і правда зробить вас вільними» stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поезія, як очищаюча і облагороджуюча сила в житті суспільства і окремої людини - така моя позиція, і я зрозумів, що Ви її підтримали. Дякую!
Променистий менестрель, 05.08.2015 - 18:12
Дуже достойно про наше святе - про душу, про красу,Вікторе. Сподобалося. stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже радий Вас чути, особливо із словами підтримки. Успіхів Вам!
Крилата (Любов Пікас), 05.08.2015 - 17:04
Згідна з Потустороннім. Кожному своє. Ви висловились про те, що Вас турбує, що для Вас важливо. Світ - це постійна бортьба різних сил.
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Убийте мене, не повірю, що Вам подобається в поезії матюччя чи підзаборний сленг.Дякую за коментар. Потусторонний, 05.08.2015 - 16:22
В человеке одинаково хорошо уживается и высокое и низкое. Поэзия - это такой... тонкий срез человеческого бытия. Как там у Анны Андреевны:Когда б вы знали, из какого сора Растут стихи, не ведая стыда. Как желтый одуванчик у забора, Как лопухи и лебеда. Сердитый окрик, дегтя запах свежий, Таинственная плесень на стене... И стих уже звучит, задорен, нежен. На радость всем и мне. Человек противоречив и сложен. И стихи бывают разные. И читатели. В конце концов есть ведь "живая" и "мёртвая вода." Вопрос, что предпочесть- это вопрос: Момента, совести и обстоятельств. В конце концов: Каждый выбирает для себя - Женщину, религию, дорогу. Дьяволу служить или пророку - Каждый выбирает для себя. Каждый выбирает по себе - Шпагу для дуэли, меч для битвы. Слово для любви или молитвы Каждый выбирает по себе. Каждый выбирает для себя Щит и латы, посох и заплаты, Меру окончательной расплаты Каждый выбирает для себя. Каждый выбирает для себя. Выбираю тоже, как умею. Ни к кому претензий не имею: Каждый выбирает для себя. Юрий Левитанский. Спасибо ему. stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я полагаю, наступило время нам познакомиться немного ближе. К своему стыду я даже не знаю Вашего имени. Будьте добры - откройтесь.Теперь по теме. Исходя из собственных представлений о значении и роли поэзии в жизни человека считаю (но никому не навязываю свою точку зрения) что поэзия, как составная искусства, должна служить очищению души человека, возвышению его духа. Поэтому меня коробит, когда в стихах звучит мат или подзаборная брань. Уважая Ахматову, не понимаю, почему для нее являются сором: одуванчик у забора, запах дегтя и т. п.Это просто часть живой обыденной реальности. Согласен и з Юрием Левитанским - каждый выбирает для себя: кто тюрьму, кто искусство. И все-же считаю, что Свет сильнее Тьмы, как это банально и пафосно не звучит. Очень благодарен Вам за такой глубокий комментарий. Всего наилучшего! Olena Taran, 05.08.2015 - 16:20
Поезія – мій храм і оберіг,Моя наснага й прихисток надії .-мабут ще так гарно ніхто не називав поезію,цікаво,що вона є вашим прихистком) stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лєночко, дякую, що завітали.Вона (поезія)є прихистком моєї надії на кращий світ, на людські взаємини, основані на любові і повазі.Успіхів Вам! Дантес, 05.08.2015 - 15:59
Мы все - у общего корыта,И графоманы, и элита. Все дрянь глотаем, хошь - не хошь. Корыто ж - как тут разберешь... stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шановний дуелянте, я схиляю голову перед Вашим Словом. У своєму вірші я старався висловити обурення засміченням поезії всяким словесним мотлохом, як-от: матюки,"перла" з підворіття і т. п. Я просто висловив свою позицію, виходячи з власних уявлень, не претендуючи на істину.Добра Вам! stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, колего, заходьте, будемо спілкуватись.Хоч іноді, бо ще польових робіт багато, іноді по тижню не заходжу в клуб. stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іра, дякую за розуміння й підтримку, радий, що наші погляди на чистоту слова співпадають.Nino27, 05.08.2015 - 14:36
Душі нічого більше не потрібно це так,але душу теж потрібно мати.І у Вас вона дійсно є.На мою думку велика,вразлива і чуйна.А поезія ваш храмі оберіг це взагалі неперевершено.Тож дай Вам БОГ!!!
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Ніно, за добрі слова і увагу до моєї персони, вірніше - поезії. Заходьте, буду радий. |
|
|