Твої відкривати закутки
Втираючи в рани сіль
Болить...
Заломиться тінь руки
Веселкою сонцеплетінь
Ятрить
Тобою ще й досі не зламана
І спогади надто солодкі
Коли ж
Впаду на коліна, заплачу я
Схоплюсь за останній дотик
Бери
Витягуй клубками сумніви
І плівкою очі, засолені
Тремчу
Війною цілуй, а не битвою
Підкорюй, мене підкорюй
Вічно...