Самотність, тиша,
Пишеш вірші.
Осінній подих за вікном.
Останнє слово – і не більше,
Бо не вгамуєш біль вином.
Самотність, ніч,
Віч-на-віч зорі.
І тоне в сяйві млосний сум.
Останнє слово – і все, годі,
Бо захопила плинність дум.
Самотність, слово,
Танці тіней.
Рядки крокують між рядків.
Похмурі зорі, небо, стіни,
Не стигне в серці біль від слів.
Самотність, тиша,
Пишеш вірші.
Уже світає за вікном.
Останнє слово – і не більше!
Померлий спогад під пером.