Мелодія останніх літніх днів -
Епіграфом для перших днів осінніх.
Летить птахів по небу довгий клин,
Озветься криком в сутінках вечірніх.
Далекий шлях попереду чека
І, мабуть, долетіти хтось не зможе...
Як несподівано печаль, злегка,
Осінньо серце й душу розтривоже.
Сьогодні ще не віриться ніяк -
Тепла у літа майже не лишилось.
А день за обрій все хуткіш тіка,
Немов спішить, щоб літечко наснилось.
На вишнях листя тихо опада
І вітер бавиться ним, мов дитина.
Холодні ранки, все пізніш світа,
Лежить на листі й травах павутина.
І зорепадів вже пройшла пора
Та і бажання всі давно збулися.
Неначе свічка, літо догора
І жовтим кольором фарбує листя.
Хлюпоче тихо річка, засина -
До холодів уже не так й далеко.
Нехай, мов сніг, біліє сивина
І відлетіли в теплий край лелеки -
В мелодії печаль звучить так легко.