Палав вогонь, книжки горіли,
А я втікала у пітьму.
Віршів уривки десь летіли.
Їх позбираю і візьму.
Візьму з собою їх по світу,
Буду зачитувати всім.
Осінь прийде на зміну літу,
Я про кохання розповім.
Розкажу всім про те,що було,
Про наші зустрічі,зітхання.
Ти знаєш,ні,я не забула,
І в серці ще живе кохання.
Так обпікає серце й душу,
І кровоточать мої рани.
Та я терпіть себе примушу,
Бо почуття ці - як кайдани...