То їхала,то йшла,то бігла.
Випереджала,відставала,не встигала.
Встигла:
Огледітись із пагорбу по сторонах.
Бажання всі,немов пожовкле листя,
Що деревом забуте,
Скотилися донизу.
На пагорбі-каміння і пісок,
Та вітер свище.
Туди,де вище,
З чим я піднімусь?
Насіння мрій яких,
Я зберегла у теплоті своїх долонь?
Яку я мрію пестила,голубила,плекала над усе?
...Несе мене ріка Життя,несе...
авторське фото
NikitTa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Те,що може бути важливим для одного,для іншого нічого не означатиме,не розчаруйся:
-"...слова та емоції носять часовий характер-з плином часу думки і емоції змінюються" (Салтан Николай)
Мрії вони живучі і проростуть при будь-яких умовах
NikitTa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Снайпер-поет.У своїх роздумах Николай ти без промаху попадаєш в ціль.Маю в своєму зощиті один твій вислів,який в свій час мені знадобився і допоміг,дякую за Твоє слово
Не тільки Вас... На превеликий жаль цю Ріку не повернути назад і навіть не зупинити... 
