Паралелі облич -
як відлуння у плесі свічад...
Чи знайомі з тобою ми,
дівчино, чимось засмучена?
Відчуваю про що
сині очі тужливо мовчать...
Нам обом, певно, долю примхливу
доне́схочу вручено..
Не тримай на душі,
моя подруго,каменя зла...
Так буває:
без суду!
без слідства!
без права!
без вибору!
Блекотою печалі дорога
твоя поросла.
Ти дбайливо бур"ян
(аби сонце побачити)
вибери.
Паралелі сердець у люстерку -
знайомі світи,
Що поєднані в ціле
думками,
надіями,
згадками.
Я така ще така наївна,
сліпа ще така, як і ти.
Вірю: прикрі кінці́
врешті стануть
новими початками.
Так без суду
Без слідства
Без права
Без вибору
Зроблю правильно і візьму це красивезно-розумне, щире і близьке творіннячко до свого скромного обраного де зберігаються подібні скарби!!!Уляночко те що ти написала, це щось!!! Понависаджую тут тобі трошки квітів
Уляна Яресько відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, стільки приємних слів... дякую тобі! А квіти я шалено люблю, тож спасибі за красу!
Зазвичай намагаюсь виділити якусь ізюминку, особливість, найбільш вагому фразу у вірші, але зараз не можу виділити, бо їх тут безліч - сильних та мудрих виразів, думок, спостережень
Уляна Яресько відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, аж зачервонілася від Ваших компліментів)))
Дякую
Понависаджую тут тобі трошки квітів 
Ой, аж зачервонілася від Ваших компліментів)))
