Ти знаєш,я так хочу жити,
Збирати квіти в полі,і в саду.
Когось, до втрати розуму, любити,
І відганять від рідних злу біду.
Плести віночок хочу на Купала
І слухати мелодії дощу.
А пам'ятаєш,тут колись гуляла?
І спогад рідний я не відпущу.
А тут узимку бабу ми ліпили,
Шукали гілки десь у кучугурах,
А тут в траві намисто загубили,
Як і дитинство, у старих бардюрах
Були веселі,радісні,завзяті,
І дух природи ще у нас жеврів.
Але прийшли знов холоди прокляті,
Та ти мене учергове зігрів.
Було життя, неначе чиста квітка,
Тепер схилилось, наче жовтий лист.
Та буду знову я твоя лебідка,
Почуєш це,мій рідний гітарист.
У ритмі вальсу швидко закручуся,
І причаруєш знов мене тим чаром.
Закохана,присяду і всміхнуся,
Бо серце знов горітиме тим жаром.