Хто ти такий? Ти знову перехожий?
Що і на каву в гості не зайдеш?
Чомусь мені на когось ти так схожий...
Зажди, стривай, куди ж так швидко йдеш?
Кудись спішиш? Чи просто уникаєш?
Та в очі глянути боїшся ти?
І, як завжди, так швидко ти зникаєш
В тумані відчаю та пустоти...
А я чекала тут тебе так довго,
І каву заварила, як тоді...
На жаль, маршруту не змінив ти свого,
І постать розчинилася у млі...
Мені подобається у творах прийом, застосований тобою: звернення до читача. Часто й сама ним користуюся. А головне, що літературний герой зникає "в тумані відчаю та пустоти..." Це сьогоднішній образ того нерішучого українця, який ніяк не прийде в себе після пережитого на Майдані, в АТО. "Мені на когось ти так схожий..." Він ще повернеться.
Софія Флис відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00