Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Васильєва (Лєгостаєва): До дня пам'яті жертв Голодомору… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець, 28.11.2015 - 18:43
Грунтовний, гарно написаний вірш про наш біль! Це вже залишиться в нашій генетичній пам'яті.
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар і ніжне серце!
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую за небайдужість!
горлиця, 28.11.2015 - 15:59
Так, запалимо! Вічна їм пам`ять! А злодії цього вчинку, ще й досі не покарані! З болем переданий спогад.
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Страшні роки...іноді згадую свою прабабусю: з 14 дітей вижило лише 6, один з яких мій дідусь. Як це можна було пережити і не поїхати головою? Вічна їм пам'ять!
євген уткін, 28.11.2015 - 15:51
Щоб не повторився новітній терор,Насильство, безправ’я та голодомор. Хай пам’ять про злочини вічною буде. Хай це божевілля ніхто не забуде. Спасибі Вам Людмило прекрасний твір! За слова які до болю впиваються в мозок своїм жахливим змістом. Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Євгене! Це божевілля не можна забувати, згадую шанобливе ставлення моїх пра- до хліба..як зі столу збирали крихти..а я не розуміла..навіщо їх з'їдати... тоді хліба було достатньо..А ще моя бабуся завжди тримала "золотий запас" з борошна, крупи і сала і казала, що це на випадок голоду..я тоді не розуміла, де той голод візьметься? а вони на все життя зберегли ту пам"ять і боялись голоду більш ніж війни...
|
|
|